Одне бажання
Чому являешся у снi, адже мiж нами океани?!.
Не герой Твого роману, в минулому ця повiсть
I наче все давно забулось, серце б'eться, та натомiсть
Прориваються в свiдомiсть спогади: наше лiто
Пiсок, море, сонце, на пiдвiконнику квiти
I ми, наче дiти, в полонi древнiх почуттiв
Емоцiї зашкалюють, не вистачало слiв
Я хотiв!.. Але яка тепер рiзниця?
У відповiдь лиш холод та звуженi зiнницi
Колись бездоннi двi криницi тепер сяють не для мене
Знаю, що бажання це безглузде та даремне
Але прошу, Господи, про цю єдину мить
Перед тим, як мій лiтак пiднiметься в блакить
Перед тим, як назавжди покину Україну
Хочу побачити її, Кохану, Єдину
Сiмсот тридцять днiв минуло, але серце не забуло
Сутiнки, свiтанок, без нього цей черговий ранок
Тiльки місяця серпанок знає таємницю
Що серце принцеси чекає свого принца
Проте принцип не найкраща подружка
Посмiхається вдень, а вночi сльози в подушку
Увi снi на вушко вiн шепоче "я кохаю"
I де знайти той шлях до втраченого раю?
Пiшла, грюкнувши дверима, i сповзла по стiнi
Відтодi смуток на серцi, i очi сумнi
Випадковi зв'язки в нiчних клубах
Але в жодного з них не такi нiжнi губи
Чому все так, а не iнакше? Одна серед голих стiн
Під ноги стеляться десять, iй же потрiбен лиш вiн
Проте кохання має власнi правила i рамки
I лиш фото на столі залишить спогади незламнi
Свидетельство о публикации №112101101201