Я більш нічого у житті не хочу:
Ані доріг, ані кохання, ані туги.
Самотність – рятівлива серед ночі.
Як запорука від тревог, які ще будуть.
То що ж, життя добігло до фіналу
І під завісу – той аншлаг-урок?
Земля посИніла від інію й чекала,
Як у траву вмерза мій кожен новий крок.
Там, попереду – крайка забуття,
За нею – світ незнаний, невідомий –
Душа шукатиме спасіння від життя.
Я йду до темних сил – бенкетувати втому.
********************************************
Ничего уже больше не хочется
Ни тоски, ни любви, ни дорог
И спасительное – одиночество
Как залог от грядущих тревог
Значит, жизнь добежала до финиша
Но под занавес, полный аншлаг
А земля посинела от инея
И вмерзает в траву каждый шаг
Впереди – эта кромка забвения
За которой, непознанный мир
И душа там поищет спасения
Я иду. К тёмным силам на пир.
Богдана Синюк-Хват Ничего уже больше не хочется
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2012
Свидетельство о публикации №112101111234
Свидетельство о публикации №112101111234
Рецензии
Гарний переклад. Мені сподобався. дуже точно передано настрій.
Здоров'я Вам та натхнення,
З теплом та повагою,
Богдана Синюк 12.10.2012 12:54 • Заявить о нарушении
Здоров'я Вам та натхнення,
З теплом та повагою,
Богдана Синюк 12.10.2012 12:54 • Заявить о нарушении