А пам’ятаєш, любий, той літній вечір?
Коли відчай і біль тримали за плечі?
Я кричала тобі вслід «благаю,не йди»
Та змивав вже дощ, на асфальті сліди
Ти не вірив сльозам і в кохання не вірив
І слова мої марно котилися в прірву
Вгамувати цю біль,я у Бога просила
Але навіть він був здається безсилий
Все життя розкололось, на до і після
Як в сюжеті якоїсь ліричної пісні
Кажуть час лікує,не знаю, можливо
Коли мертва душа, хіба це важливо?........
Коли мертва душа..
© Copyright: Ольга Гриненко, 2012
Свидетельство о публикации №112100904594
Свидетельство о публикации №112100904594
Рецензии