Богдана Синюк-Хват А я себе придумала любовь

А я собі придумала любов,
Щоб серцю було все ж не так самотньо,
Щоб розігнать в холоднім тілі стилу кров
Та  обманути долю у безодні..

Кохати привід – краще, ніж страждати,
Подушку зрошувати гіркими сльозами…
Та нарікать на рок і знов переживати…
І шепотіть молитви зсохлими губами.

А так, усну, та знов воскресну в віщих снах
З тобою поруч, з тим, кого кохаю.
І буду жити уві сні, і буду віддавать
Те, що горить в мені, горить та не згасає…

********************************************
А я себе придумала любовь,
Чтоб не было так сердцу одиноко,
Чтоб разогнать в холодном теле кровь
И обмануть судьбу. Хоть это так жестоко.

Любить фантом. Всё ж лучше, чем страдать,
В подушку плакать горькими слезами....
Роптать на рок и проживать всё вспять...
Шептать молитвы пересохшими губами.

А так, усну, воскреснув в вещих снах
С тобою рядом, всей душой любимым
И буду жить во сне, и буду отдавать
То, что во мне горит огнём неугасимым.