Вже завтра дощ умиє горобину,
Холодний вітер зірве жовтий лист,
Мороз ще вранці ляже на долину,
Пухнастий,сивий, ніби хитрий лис.
Почую крик гусиний за горою,
Що вже летять від рідних берегів,
Від крику серце сповниться журбою,
Забракне гарних,ніжних,теплих слів.
А ще сьогодні за селом баштани
На плечах сірих гріють кавуни,
І падають з дерев руді каштани,
І сушать лист під сонцем ясени.
Та вже туман лягає на стежину,
Повзе вужем старезним до води,
Ховає в полі ніжну горобину,
Й до неї на траві твої сліди.
Слiди
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112100809547
Свидетельство о публикации №112100809547
Рецензии