Кр зь бур й зливи

Вже чотири довгих роки я вперто йду до цілі
За спиною кілометри, та попереду ще довгі милі
Проте я вірю, що колись таки мій час настане
І я побачу сльози щастя на очах у мами
Мене не втримають ні бурі, ні залізні грати
Падаю, але знаходжу сили, щоб знову встати
Я рухаюсь вперед наперекір прогнозам
Бо стомився бачити в житті своєму тільки біль та сльози
Для мене це не просто хобі, це – моя карма
Безсонні ночі, цигарки, горня міцної кави
Це – моя стихія, це те, чим я живу
Для когось це незвично, для мене кожна ніч, як дежа ву
У снах я бачу сцену, під грув ударних та гітари
Я запалюю серця, чую, як гудять портали
Тільки в цю хвилину я по справжньому щасливий
Тому я йду вперед, крізь бурі й зливи!
 
Не бійся йти вперед, пиши свою історію
Тунель без світла??? Забий! Це тільки алегорія
Не бійся йти вперед, крізь бурі й зливи
Крізь бурі й зливи, крізь бурі й зливи

Чотири довгих роки в пам’яті, як фотографії
Цей трек – початок, проте ніяк не епітафія
Допоки голос мій лунає в когось на репіті
Я буду жити, вір мені! Я буду жити!
Мій шлях чимось нагадує серпантин у горах
Підступний, наче ворог, небезпечний, наче порох
Щоб вижити потрібно максимум уваги
Та я завжди готовий з ним схрестити гострі шпаги
Я хочу не багато – жити, а не існувати
Просто жити, а не жевріти від зарплати до зарплати
Не хочу чути як ночами моя дружина плаче
Сидіти, склавши руки, і сподіватись на удачу
Хто ще, окрім мене, мені в цьому допоможе?
Я сам підберу треки і поставлю їх на прожиг
Адже кожен сам собі коваль своєї долі й щастя
Тому я йду вперед і пофіг всі напасті!   

Не бійся йти вперед, пиши свою історію
Тунель без світла??? Забий! Це тільки алегорія
Не бійся йти вперед, крізь бурі й зливи
Крізь бурі й зливи, крізь бурі й зливи

На моїх руках тату – життя-це боротьба, тим паче
Що батьки мені дали саме таке ім’я, а значить
Я не маю права зректись своєї мрії
На моєму боці час - ця думка мене гріє
Я краще здохну, піднімаючись нагору
Ніж чекати у підніжжя на сприятливу нагоду
Знаю, буде важко, проте мої амбіції
Не дадуть мені припасти пилом, наче книгам на полиці