Вітром тихим, прохолодним, лиш по серцю
Тремтить ранок і в надіях все чіпляє
Чи то бачу я насправді, чи здається...
Я в думки на поклик серця поринаю
Там в безхмарній далі вітер в’ється…
Тільки осінь, тільки посмішки навколо.
Чи то бачу я, чи то мені здається
Погляд осені ласкаво-випадковий.
З неба дивляться його блакитні очі
Ні, не з неба, всюди він здається…
Чи то бачу я, чи то навколо
Осінь так жартує та сміється
Ваблять спомини і зривають душу
Що просить спомини зібрати звідусіль
Так хочу бачити, але не мушу
Ласкаво-випадковий погляд твій
Забута осінь сама нагадає
Поспішливим і прохолодним ранком
Мов божеволію,бо серце зачіпає,
Вітер шумить осінню: «Оксанко...».
08.10.2012 О.О.А.
Оксанко
© Copyright: Ксения Олейник, 2012
Свидетельство о публикации №112100805289
Свидетельство о публикации №112100805289
Рецензии