Я запізнююся через тебе на потяг,
бо застрягла сіном у голках думок.
З підтупленим поглядом в стелю, біжу,
розплескуючи почуттів відро -
Для себе і для кожного.
Повірте, не нароком я
Думаю за двох.
Слухаю жорстокі ритми -
Моє серце вбиває зсередини.
Розриваючи на хмарини
Апокрифи немилоусердно.
І не кожному,можливо й ніколи
Печать свою невідому
Не покажу.
Печать
© Copyright: Милка Симонова, 2012
Свидетельство о публикации №112100609371
Свидетельство о публикации №112100609371
Рецензии