***
І новим поцілунком на устах,
Кривила душею і пальцями,
Казала, що знову моя.
Відчайдушно так цілувала
Усі мої нові номери,
Губила губні гармоні
І гармоніла у собі,
А геральдика днів
Вираховувала північ.
Сочилася ранами у місцях моїх поцілунків
І десь у Польші вираховувала ґатунки,
Роздирала коліна і вИнила кров
В роздягальнях чужих світів.
Вираховувала секунди,
До того як підійти
І відпустити небо.
Сонце, вимоли усі мої «досить».
Я тебе прокляну
І можливо назавжди
Колись-то зв’яжу
Себе твоїми очами.
Свидетельство о публикации №112100609242