Земний уклiн учителям

                Букети вдячності навколо.
                В осіннім розквіті земля.
                Спасибі за навчання, школо!
                Земний уклін учителям!
                Автор
Сіяч знання, науки світоч,
Психолог,  друг і педагог.
Твоя стихія – діти, діти…
Твоя душа – сувій тривог.

Завжди розважливий,  надійний,
Долаєш терни навчання.
На вигляд впевнений, спокійний,
А думка в пошуку щодня.

Бо ж треба виховну провести,
І з цікавинкою урок,
Підготувати плани, тести,
Батьківські збори, чи гурток.

І дома теж нема спочинку:
Купа контрольних на столі,
Диктанти, твори-лабіринти,
Й роса на стомленім чолі…

Яка шалена перевтома!
Який стрімкий життєвий ритм!
Робочий день триває й дома…
Та вже – ніяк без дітвори!

Покликання заполонило,
Вросло корінням у серця.
Часом не вистачає сили,
Та вже довічна ноша ця.

Ти розсіваєш по зернині
Знання нев’янучі плоди.
Твій вибір – хрест не на годину.
Учитель – це вже назавжди.

Хто був твоїм теплом зігрітий,
Шкільний вчуває досі дзвін.
Учителю, найкращий в світі,
За все тобі земний уклін!