Одвічні істини
З матусі світ для всіх нас починається,
Матуся- перший крок в нове життя.
Із миті першої в одне єднається
І не роздільні- "мати і дитя".
Для нас не зрозуміло як для матері
Дитина- витвір Бога і людей
Дорожча над усе...Чи будим знати ми
Прекрасну втому тих недоспанних ночей?
Коли схилившись ніжно над колискою
Віщує мати світле майбуття,
Чита молитву і цілує личенько,
Бо то її дитя, дитя, дитя...
Виховує, леліє, пестить, бавиться,
Душею й тілом поруч в кожну мить.
Радіє коли добре все трапляється,
Як сонце сяє й неба є блакить.
І навіть там... на зламі двох світів,
Де в потойбічча всі ведуть стежки...
Болить душа за дочок і синів,
І важко так прощатись на віки...
Таланту світ, чи безталання- темінь.
Горить свіча, чи іскру креше кремінь.
Летять журавлики- курли-курли...
Дівчата-ластівки, сини-орли...
2004р
© Copyright: Яна Ковалева, 2012
Свидетельство о публикации №112100506129
Свидетельство о публикации №112100506129
Рецензии