Собі
Чому сумуєш на одинці з долею?
Втираєш сльози теплою долонею?
Чому ідеш кудись у майбуття
І забуваєш все своє життя?
Ніхто не знає що за тою рискою,
Чим пригостять- лимоном, чи ірискою?
А чи залишать зовсім без гостинця?
А чи наповнять чашу через вінця?
Тож не сумуй і сльози не втирай,
Живи як є, а на те не зазіхай,
Чого не дав Господь, чого нема.
Живи як є, живи собі сама!
2002р
© Copyright: Яна Ковалева, 2012
Свидетельство о публикации №112100505386
Свидетельство о публикации №112100505386
Рецензии