Не сумуй, як згадаеш мене,
Не кажи що надіі немаеш.
Нехай радість в очах спалахне,
Якщо зустрічі також чекаеш...
Повний місяц зійшов із-за гір,
Я пригадую знову і знову.
Берег річки і хату наш двір,
Украінську веселу розмову...
Моі спогади в серці не сплять,
Хоть давно ми не ті вже обое.
.Чи ще верби, над шляхом шумлять,
Де колись, ми зустрілись з тобою?
І здаеться, що очі твоі,
Все розкажуть як дотик руки,
Знайдуть відгук у серці моім,
А бо буде воно навпаки?
Не сумуй
© Copyright: Лисняк Лидия, 2012
Свидетельство о публикации №112100503130
Свидетельство о публикации №112100503130
Рецензии