Ще громи пiд ногами вовтузяться...

* * *

Ще громи під ногами вовтузяться
І про кліщі не знає язик,
Та деруть реміняччя на музиці
Нерозраєні тіні владик.

І берези летять блискавицями,
І кричать ковалі з-поза хмар:
— Гей, голото, обідрані лицарі,
Чим потішимо нині нездар?

Шкіру з кожного знімуть, не тямлячи,
Що живий,
                що жива,
                що живі...
Знайте — слід м’ясників цих потягнеться
І до раю —
По ніжній траві...


Рецензии
Вірші глибинні , в душу падають , собі притулок в ній знайти ...
Дякую Вам ...

Татьяна Кострица-Мереуца   29.01.2013 21:29     Заявить о нарушении
Дякую за проникливе прочитання.

Алексей Ковалевский Укр   30.01.2013 10:20   Заявить о нарушении