Чи зна ш ти, що ти не друг мен?
Од мене очі одведи марудні,
Всі люди, як один – лихі.
А ти лише один як біс безодні.
Твої тортури: дружній сміх і правда,
Що я, тобі, чогось, давно…
… зробив – тепер плачу управно,
Своїм життям за псоване майно.
Іди трудись. Силкуй думки людинам
Мені оддай жертовний мій вогонь,
Бо він тебе зігріє в хуртовину,
А я задубну з холоду твоїх долонь.
А геть чужий мене піддержить в неудачу,
І радий успіху моєму – теж чужий.
Та й справді, знай, бо я не плачу,
Лий сльози – в тобі ж сто тисяч зим.
Свидетельство о публикации №112100510094