Я на зелені св’ята лугом йшла,
І радість в серці панувала знову.
Бо в ньому ніжність ваших слів була,
Але на жаль короткої розмови.
Як вітерець за плечі обіймав,
А сонечко неначе цілувало.
Шкода було, що поруч Вас нема,
Шкода було що щастя того мало о.
Ви все ж таки, здавалось, поруч йшли,
Бо в серці не скінчалася розмова..
Немов траву любистка ми знайшли,
Що нас удвох зачарувала знову...
Як в хаті любо, запашна трава,
Чабрець, любисток, кучерява м’ята.
І серцю любо що живуть слова,
Що я почула на зелені св’ята...
На зеленi св ята
© Copyright: Лисняк Лидия, 2012
Свидетельство о публикации №112100402695
Свидетельство о публикации №112100402695
Рецензии