Щаслива
Веселка, граючи понад водою.
Та раптом зачаровано застигла,
Милуючись дівочою ходою.
Струнка, руденька, ледве кирпоноса.
Іде, немов пливе, дівчисько-диво!
І, поглядаючи на всіх ледь скоса,
Вже відчуває: так, вона щаслива!
Летіти мов на крилах є бажання,
Замало місця почуттям удома.
То в серці щем від першого кохання.
Стає ця істина і їй відома.
2011
Свидетельство о публикации №112100410530