Уманська бiйня

Поранений майор ховатися втомився
Ліг на дно окопу, курка звів – застрелився
Молодий солдат наказу підкорився
Через Синюху вплав пішов і враз втопився
Залізний комісар в цивільний одяг вбрався
Прокрався в ніч в село та єгерям попався
Відчайдух танкіст повів танк на заслони
Підбитим був, обвуглений у муках слав прокльони
Юна санітарка «важкими» опікалась
Під ранок йшла по воду – на міні підірвалась
Троє з розрахунку підлісок прикривали
Живими їх панцерники в ячеях «закатали»
Над тисячами вбитих у гучномовці «ганси»
Про здачу гиготали
Й не нам судити тих, що німцям зброю склали
Личинки трупних мух їм роз’їдали рани
Кайдани страждань їх вивели із Брами
Сердешні бідолаги, що як би вони знали
Про нове коло пекла яке їм вготували
За смерть страшніше місце –
Дно «Уманської ями»
Хвороби, голод, жах та спрага до нестями
Ревірів сморід, черви, клеймо ганьби-знеслави
Та був святим їх подвиг, вони з мертвих повстали