"А":
Підвіконня, кава, тихий вечір,
Обіймаю не тебе, коліна,
Місто за віконцем знову рЕче,
Що життя іде кудись нетлінно...
Що любов... яка любов? Кохання!
Заставляє мене слухать небо.
В серці затаїлося зітхання...
Та воно ж мені навіщось треба?
В шибці віддзеркалилися очі,
Сподіваюся, що й ти мене чекаєш,
Скоро ранок прийде, зміна ночі...
А зоря ранкова десь блукає.))
29 июн 2012 в 10:13
Пiдвiконня, кава, тихий вечiр
© Copyright: Валюша Александрова, 2012
Свидетельство о публикации №112100305958
Свидетельство о публикации №112100305958
Рецензии