в грязь

потерявшийся во времени и в пространстве,
переживший это лето (и эту осень, и эту зиму),
выпотрошивший до последнего знака свой словарный запас,
как палеонтолог в древнем слое, ищу в себе следы оптимизма.

на далёком севере обретаются мои соплеменники – самоеды.
здесь, в средних широтах и тёплом климате, чувствую с ними связь –
моё сердце в состоянии вечной мерзлоты, иногда оттаивает на жалкие миллиметры
и, увы, превращается в хлипкую грязь.


загубився у просторі тай в часі,
пережив це літо (і цю осінь, і цю зиму),
випатрав до останнього знака свій словниковий запас,
як палеонтолог в стародавньому шарі, шукаю в собі сліди оптимізму.

на далекій півночі набуваються мої одноплемінники – лопарі.
тут, в середніх широтах і теплому кліматі, відчуваю з ними зв'язок -
моє серце в стані вічної мерзлоти, іноді відтає на жалюгідніші міліметри
і, на жаль, перетворюється на рідке багно.