На схилi лiт
Чи варто тепер згадувать, не знаю.
Від болю серце стало вже не те,
Та ще у темряві іскрою сяе...
Не треба запізніле каяття,
І сіллю рану присипать, не треба!
Я випросила в Бога і у неба,
Надії квіт наприкінці життя.
У глибині душі ти пошукай,
Чи може щось зосталося від щастя?
Та запали оту свічу трійчасту,
І добрим мене словом пригадай...
Свидетельство о публикации №112100302810