Так я живу

Так я живу,
                у місті, що б’ється в осінній агонії,
Календарних листах, які відраховують вічність,
Без жодного натяку, жодної крихти самоіронії,
Серед людей, що так чи інакше до мене дотичні,

Так я живу,
                не завжди і всюди доречно,
Видихаючи з димом життєві хвилини,
Безвихідно і так само приречено,
Як циркулює кров по судинах,

Так я живу,
                перетираючи порох із літер,
Щоби потім з них з’явилась поезія,
Холодна, з дощем, немов би циклони у Пітері,
Траурна, наче найтяжча процесія,

Так я живу,
                мені обіцяють удаваний спокій,
Стабільне життя, зваживши те, що я і так уже на колінах,
Серед таких самих як я копій,
В цій Богом дарованій і ним же забутій країні.


Рецензии
Поезія гарна.
Відверта.
Дійсно філософська. Глибока.
Талановито. СПОВІДЬ чи УЗАГАЛЬНЕННЯ ----

АЛЕ

"В цій Богом дарованій і ним" таки НЕ "забутій країні"
можна бути і не на колінах, ШАНОВНИЙ, коли міняти свою свідомість:
"Жизнь начинается с себя"
"Все начинается с любви"
"Остаться человеком или Достоинство жизни"
Лууле Виилма viilma.com та інші сайти та її книги.
http://padayatra.info/blog/post_1361466453.html -про нашу дійсність та свідомість - трохи прочища сміття стереотипів та прояснює...
"Так я живу,
перетираючи порох із літер,
Щоби потім з них з’явилась поезія" -про те, де береться поезія -
http://stihi.ru/2013/02/05/1730
Але Ви ще, можливо, занадто молодий для усвідомлення всього цього, то будете йти разом з іншими "копіями" і оспівувати ТАКЕ життя. А ВОНО ж таки РІЗНЕ (БАГАТОБАРВНЕ), все залежить од Вас, шановний!
Вибачайте, що не змогла пройти мимо - на те Ви й поет, щоб лірою чи гітарою БУДИТИ, то й відповіді пробуджених маєте.
Дехто живе, як живеться. А можна САМОМУ ТВОРИТИ СВОЄ ЖИТТЯ, це ще більше, чим творити вірші та пісні.
З ПОВАГОЮ ДО ВАШОЇ ТВОРЧОСТІ, що вже знайшла шанувальників (радію за Вас душею!) І ВАШОГО СВЯТОГО ВИБОРУ ЖИТТЯ, БО КОЖНИЙ ВИБІР ДУШІ - СВЯТИЙ, про це і Л.Віілма пише і мене (дяка ій щира!) та й багатьох інших навчила.
ЩАСТИ!!!

Олена Ра   24.03.2013 15:41     Заявить о нарушении
дякую за розгорнуту і глибоку рецензію
але у мене складається враження, що країна таки забута ним
на колінах - образне порівняння того, що зараз відбувається у нас у державі

Андрей Титок   24.03.2013 18:33   Заявить о нарушении
Це тільки враження, бо у Нього пам"ять завжди гарна - неперевершена - на те Він і Вища Суть, Сутність і все, що ми тільки можемо уявити.
Можете статтю ту подивитися у мене в літ.щоденнику за 22.03("послання майже..." -дотепно з гумором про сучасніть та її коріння на цікавих прикладах з історії, життя, казок...Ми зреклися самі і мови рідної й усього свого життя заради отого "ну, давай!.." (здирництва) почитайте, щоб прописні істини мені тут не повторювати, а потім поговоримо, можу вКонт до Вас зайти.
Я про коліна та літ. засоби розумію, досить вже доросла.
Щасти!

Олена Ра   24.03.2013 20:13   Заявить о нарушении
До речі, Л.Віілма пише, що Він нам дав усе, щоб самостійно впоратися зі своїм життям з гідністю Людини, а щоб це зрозуміти, треба звільнити зі своєї душі (підсвідомості) те, що самі туди вбгали - різні енергії різних стресів - страх, що мене не люблять насамперед. Не вигнати під зад коліном, а через прощення з почуттям любові. Не просто, звичайно, але цікаво ж самому, коли життя перейде на іншу царину буття, будеш в Потоці Буття й Любові. Спробуйте! Метод описан в книжках Віілми.Можете звертатися
й до мене - вже маю досвід деякий.

Олена Ра   24.03.2013 20:26   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.