Життя коротке, закручує спіраль в події
Це мов папір, то швидше він горить то тліє
Нові проекти, нерви тягнуться мов струни
Грають на них не митці, прикро, що лиш дурні
Мені дурно, від щирості щирих людей
Лише потрібен результат недоспаних ночей
Втратив компас, очі ведуть по зіркам
Інопасаран все чотко, тут такий потенціал
Свої на війні не кидають своїх - повір
А так уже обридли обіцянки повій
Нерви струни лопають, над головою завжди тінь
Що це за ореол? Хто я, що той звір?
Думав що мов птаха, а вийшло що павук
Сиджу у банці, тут тисячі, мільйони рук
Тягнуть свою павутину, плетучи нитку інтриг
Крига скоро скресне, та все ж головою в лід
Життя в спіралі закручує нові події
Ці події вбивають у мені людину
Втратив компас, і лише в ночі при зірках
Бачу ту дорогу, яка все ще говорить, що птах
Компас
© Copyright: Олег Александрович Коновалов, 2012
Свидетельство о публикации №112100310099
Свидетельство о публикации №112100310099
Рецензии