За грех счастливой быть... Из Лины Костенко

* * *

За грех счастливой быть в неподходящий час
положены раскаянье и кара.
Над виражами вероломных трасс
я – женщина, но с крыльями Икара.
 
Растает воск – я в море упаду,
захлёбываясь морем, как тобою.
И жажды той незваную беду
лишь нежностью твоею успокою.

В осенних окнах стынут витражи.
Забыть про всё. Пойти – не оглянуться.
Смертельные ты любишь виражи!
Мы не могли с тобою разминуться.



* * *

За гріх щасливості в неслушний час
належиться покута і покара.
Над віражами карколомних трас
я тільки жінка з крилами Ікара.

Розтане віск – я в море упаду,
і захлинуся морем, як тобою.
Ції жаги некликану біду
лише твоєю ніжністю загою.

Стоять в шибках осінні вітражі.
Забути все. Піти – не озирнутись.
Ти здатен на смертельні віражі!
Ми не могли з тобою розминутись.


Рецензии
Уважаемый Алексей, очень заинтересовали Ваши переводы )
надо будет перечитать мне...

Василина Иванина   04.05.2013 23:34     Заявить о нарушении
ПЕРЕЧИТАЛИ?

Алексей Бинкевич   14.01.2018 00:42   Заявить о нарушении
І не раз :)
Ви гарно перекладаєте.
Щасливих зимових свят!

Василина Иванина   14.01.2018 01:39   Заявить о нарушении
Дякую, пані Василино, за несподівану відповідь. Просто я випадково побачив Ваш цікавий для мене припис і, без надії на відповідь, виклав своє недоречне запитання. Зі Старим Новим і новим Новим мої щирі поздоровлення і вітання. Нових мудрих і шляхетних поезій. Щасти Вам!

Алексей Бинкевич   14.01.2018 20:58   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.