А надворі надвечір’я,
Бо ще місяць не зійшов.
Виглядаю на подвір’я,
Чи прийшов чи не прийшов.
Вже стемніло, звечоріло.
Вітер відпочити ліг.
А серденько все боліло,
Чом же ти прийти не зміг?
Місяць вже зійшов нівроку,
Батько й мати сплять давно.
Лиш кохання карооке,
Не прийшло ще під вікно.
Щоб старих не розбудила,
Хоч, для його це смішно.
А мене вже мати била,
Щоб не стукав у вікно!
Стук...чи шелест у тополях?
А надворі ніч давно.
Ой! Це чорнобрива доля,
Знову стука у вікно...
А надворi надвечiр я
© Copyright: Лисняк Лидия, 2012
Свидетельство о публикации №112100203096
Свидетельство о публикации №112100203096
Рецензии