Ну а щастя мене ще знайде...
На http://www.stihi.ru/2012/09/21/4869
Я давно збирався з думками,
Але в них був вологий туман,
Я чужими гуляв степами,
І тепер зрозумів - все обман
Це лише призабута казка,
Що для нас розповіла зима,
Наших ролей скинувши маски,
Зрозуміли – нас більше нема.
Але казка була чарівна,
Як морозу узори в вікні,
Ти в цій казці була царівна,
А я принц на гнідому коні
Та не склався щасливий кінець,
До вподоби тобі став король,
Будь щаслива, іди під вінець,
Я спокійно сприйму свою роль.
Вже не в перше мені блукати
В серці щем неодмінно пройде,
Вмію світ душею кохати,
Ну а щастя мене ще знайде.
Свидетельство о публикации №112100210116
Пишу тут...
***
Ти відїждаєш... твій експрес
уже на старті, ніби спринтер.
Я знала, що нема чудес,
та тільки так хотілось принца!
Троянд хотілось, щоб як сніг,
щоб пелюстки просили тиші
і ти - мов сонце на поріг...
Чому ж мовчиш, о наш Всевишній?
Глузує місяць за вікном,
підморгує й зове гуляти,
глузує над моїм столом
годинник з мене пелехатий.
Лиш киця жалібно мурчить -
співає щось про нездійснене,
що хто мовчить - той двох навчить...
Мовчу...як в нашім парку клени.
Веточка Вишни 03.10.2012 14:12 Заявить о нарушении
Федик Юрий Михайлович 04.10.2012 08:45 Заявить о нарушении