Ну а щастя мене ще знайде...

Відповідь Вєточке Вишни
На http://www.stihi.ru/2012/09/21/4869


Я давно збирався з думками,
Але в них був вологий туман,
Я чужими гуляв степами,
І тепер зрозумів - все обман

Це лише призабута казка,
Що для нас розповіла зима,
Наших ролей скинувши маски,
Зрозуміли – нас більше нема.

Але казка була чарівна,
Як морозу узори в вікні,
Ти в цій казці була царівна,
А я принц на гнідому коні

Та не склався  щасливий кінець,
До вподоби тобі став  король,
Будь щаслива, іди  під  вінець,
Я спокійно сприйму свою роль.

Вже не в перше мені блукати
В серці щем неодмінно пройде,
Вмію світ душею кохати,
Ну а щастя мене  ще знайде.


Рецензии
Не там розмістила рецензію)
Пишу тут...

***

Ти відїждаєш... твій експрес
уже на старті, ніби спринтер.
Я знала, що нема чудес,
та тільки так хотілось принца!
Троянд хотілось, щоб як сніг,
щоб пелюстки просили тиші
і ти - мов сонце на поріг...
Чому ж мовчиш, о наш Всевишній?

Глузує місяць за вікном,
підморгує й зове гуляти,
глузує над моїм столом
годинник з мене пелехатий.

Лиш киця жалібно мурчить -
співає щось про нездійснене,
що хто мовчить - той двох навчить...
Мовчу...як в нашім парку клени.

Веточка Вишни   03.10.2012 14:12     Заявить о нарушении
Гарно. дуже гарно. обовязково продовжу. якраз десь скоро буду деякий час буду по желызцы кататись.

Федик Юрий Михайлович   04.10.2012 08:45   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.