Можливо, зараз я не те читаю.
Ви скажете, що я не знаюсь на війні.
Та коли жінка зблідла кладе квіти зкраю,
цілуючи холодні очі сина у труні,
то чи не біль і розпач серце крають?
Де є суттєвіше щось за саме життя,
то там надія мертва, виходу немає.
А я за кожного померлого в бою,
у поєдинку вічному з війною,
прерогативу Миру віддаю.
прерогативу Миру вiддаю
© Copyright: Ольга Миртова Клубникина, 2012
Свидетельство о публикации №112093005474
Свидетельство о публикации №112093005474
Рецензии