Плаче по країні Юля,
Тужить мов лелека,
Чи не зна ота Тігрюля,
Що вона далеко...
Що під сонцем та країна
Квітла,мов дівчина,
Що була вона єдина
Вільная країна.
І багата, і красива.
Був там все ж бо лад,
Повна колосилась нива,
Брат був брату брат.
Що росли в сім'ї єдиній,
Нас було п'ятнадцять.
Звались ми усі країни
Союзом Радянським.
Як без братства, що ж за воля-
Люди озвіріли,
І накрила всіх недоля.
Що ж, моя країна,
Нам знедоленим робити?
Стогне стара мати.
Як надалі в світі жити?
Хто нам може дати
Лад і братство, і любов?-
З рідними нам знаться
Та в країні новій знов
У Союз єднаться!
Щоб і воля, щоб і сила
Та на вік би з нами,
Кожен знав, що він людина
У своїй державі!
Плаче по кра н Юля...
© Copyright: Валентина Пащенко 2, 2012
Свидетельство о публикации №112093010733
Свидетельство о публикации №112093010733
Рецензии