На тому березi. Сонет

Спинивши стрімкий біг човну,
Зіскочу просто в роси ранні,
У дикі і недоторкані
Суцільні хащі бур'яну.

І, в дивно-первісному стані
У давні спогади пірну,
Й дитячих снів наздожену
Я, мабуть, у житті в останнє.

Замріяний до забуття,
Згадаю кожну мить буття
(Час має іноді зворотність).

І, вдячний небу і землі
За кожну зморшку на чолі,
Благословлю свою самотність.


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.