і дзвонив і був швидким і ніби ангелом
і все випадало з рук і навіть спокій
і ніби уважний та кожен приховував докір
і жадання покори
крил паперових копій
берегла між тонких сторінок святого письма
і коли відкривала - стрункі тіні блаженних
дзвінкою істиною пролітали між обома
і впліталися в пасма
і мовчання - стара тюрма
що зводилась між їхніми губами
і заганяла в пастку миті одкровення
скуті віри золотими ланцюгами
закривалися в однім ковчезі
і живились збитими голубами
вища сила 2
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2012
Свидетельство о публикации №112092806064
Свидетельство о публикации №112092806064
Рецензии