Ирпень. Весна близка до боли...

из Игоря Муратова

* * *

Ирпень. Весна близка до боли.
И в тучах день-черноголов.
Мы жжём черновики с тобою…
Давно. Любовь ли не любовь?

Её, возможно, мы желали
Тогда интимною порой,               
Да всё черновики мешали,
Мешал монашеский настрой.               

Как вспыльчивы слова поэтов,
Категоричность – напролом.
И горечь вредной сигареты,
И ворохи черновиков.

Подумать стоит мне о том лишь:
«Любовь»… Вернитесь вновь ко мне,
Ирпень и Лина.
                Всё, что вспомнишь
Горит и корчится в огне.
17 июля 1967



* * *

Ірпінь. Весна, близька до болю.
У хмарах день-чорноголов.
Чернетки палимо з тобою...
Давно. Любов чи не любов?

Її, можливо, ми бажали,
Але інтимної пори
Усе чернетки заважали,
Чернечі наші вечори,

Слова разючі, як багнети,
Категоричність — напролом,
Міцні шкідливі сигарети
І стос чернеток під столом.

То що ж я гарбузів навздогад:
«Любов»... Любов... Не вернеш, ні...
Ірпінь і Ліна. Кожен спогад
Горить і корчиться в огні.
17 липня 1967