Я в жизни ни разу не был в таверне перевод на укра

*** (Михаил Светлов, http://lib.ru/POEZIQ/SWETLOW/stihi.txt)


Я в жизни ни разу не был в таверне,
Я не пил с матросами крепкого виски,
Я в жизни ни разу не буду, наверно,
Скакать на коне по степям аравийским.

Мне робкой рукой не натягивать парус,
Веслом не взмахнуть, не кружить в урагане,-
Атлантика любит соленого парня
С обветренной грудью, с кривыми ногами...

Стеной за бортами льдины сожмутся,
Мы будем блуждать по огромному полю,-
Так будет, когда мне позволит Амундсен
Увидеть хоть издали Северный полюс.

Я, может, не скоро свой берег покину,
А так хорошо бы под натиском бури,
До косточек зная свою Украину,
Тропической ночью на вахте дежурить.

В черниговском поле, над сонною рощей
Подобные ночи еще не спускались,-
Чтоб по небу звезды бродили на ощупь
И в темноте на луну натыкались...

В двенадцать у нас запирают ворота,
Я мчал по Фонтанке, смешавшись с толпою,
И все мне казалось: за поворотом
Усатые тигры прошли к водопою.
1926г

*** (вільний переклад П.Голубкова)


В житті я ніколи не був у таверні,
Не пив я міцного з матросами віскі,
В житті я ніколи не буду, напевно,
І верхи скакати в степах аравійських.


Вітрила не ставити, мабуть, невдовзі,
Веслом не змахнути, не йти в урагані, -
Атлантика любить солоного хлопця
З обвітреним носом, з кривими ногами...

Стіною за бортом крижини зійдуться,
Блукатимемо по безкрайньому полю, -
Так буде, мені як дозволить АмУндсен
Північний хоч здалеку вгледіти полюс.

Я, може, не скоро свій берег покину,
А добре б під натиском бурі, хлоп;ята,
Вже до кісточок знаючи всю Вкраїну,
Тропічної ночі на вахті стояти.

В чернігівськім полі, над гаєм застилим
Такі темні ночі раніш не спускались, -
Зірки навпомацки по небу бродили
На місяць у темряві аж натикались...

В дванадцять у нас замикають ворота,
Я мчав по Фонтанці, змішавшись з юрбою,
Й мені все здавалося: за поворотом
Ті тигри вусаті йшли до водопою.