тривожна осiнь

Прийшла й повикрадала ластовиння
з коханого обличчя
смарагди погляду взлодіїла непевність
її зіниці - мов сухий тютюн
зайнялися димами, потекли дощем
де мед і гіркота
й сіль незачаття крови
в багаттях храму осені
в свічах провістках листу
ввіряються в метал зимів"я
а я усе цілую тую крицю
нехай завінчиться ця шабля на весілля
нехай життя і у гостриці освятиться


Рецензии
Здравствуйте Иван.Очень хорошо написано,мне понравилась ваша тревожная
осень.Творческих вам успехов.С теплом А.Р.

Абдульмахмуд Рахимов   29.09.2012 10:13     Заявить о нарушении
дякую красно!

Иван Славко   29.09.2012 10:43   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.