тривожна осiнь
з коханого обличчя
смарагди погляду взлодіїла непевність
її зіниці - мов сухий тютюн
зайнялися димами, потекли дощем
де мед і гіркота
й сіль незачаття крови
в багаттях храму осені
в свічах провістках листу
ввіряються в метал зимів"я
а я усе цілую тую крицю
нехай завінчиться ця шабля на весілля
нехай життя і у гостриці освятиться
Свидетельство о публикации №112092702687
осень.Творческих вам успехов.С теплом А.Р.
Абдульмахмуд Рахимов 29.09.2012 10:13 Заявить о нарушении