А. Ахматова. Многим На укр. языке

(переклад)

Я- голос ваш і дихання пекуче,
Обличчя вашого відбиток –я.
Душа намарно крилами тріпоче,
Однаково я з вами до кінця.

Ось ви від чого любите пожадно
Мене в гріху і немочах моїх,
Мені тому віддали безоглядно
Ви із синів найкращого з усіх.

Ось ви від чого навіть не спитали
Про нього ані словом ні одним.
Мій дім навік спустілий огортали
Лише хвалами чадними, як дим.

Неможна непоправно так кохатись -
Говорять всі – не злитися в одне…
Як хоче тінь від тіла відірватись,
Як хоче плоть з душею розійтись
Так хочу й я – забудьте ви мене.

***

                Я- голос ваш, жар вашего дыханья,
                Я – отраженье вашего лица.
Напрасных крыл напрасны трепетанья,
Ведь все равно я с вами до конца.

Вот отчего вы любите так жадно
Меня в грехе и в немощи моей,
Вот от чего вы дали неоглядно
Мне лучшего из ваших сыновей.

Вот отчего вы даже не спросили
Меня ни слова никогда о нём
И чадными хвалами задымили
Мой навсегда опустошенный дом.

И говорят – нельзя теснее слиться,
Нельзя непоправимее любить…
Как хочет тень от тела отделиться,
Как хочет плоть с душою разлучиться,
Так я хочу теперь - забытой быть.
(1922)