Осінь чемно стоїть на порозі.
Не луна спів птахів звідусіль.
Літа стежки-доріжки невдовзі
Замете золота заметіль.
Тихі стомлені, сонні світанки.
У веснянках - сади і ліси.
Щедро грають усміхнені ранки
В веселкових серпанках роси.
Ще яскраво-зелені покоси.
В павутинних тенетах бринить
Пісня лагідна літечка. Й досі
Незасмучена неба блакить.
Літо бабине, бабине літо!
Наче ягідка-жіночка та.
Ваблять стиглими фарбами квіти,
Калиновії манять вуста.
06.10.2007
Бабине лiто
© Copyright: Эльвира Железнова, 2012
Свидетельство о публикации №112092603302
Свидетельство о публикации №112092603302
Рецензии