А ти бачив сьогоднішнє небо?
забула,тобі не в голові то.цього ти не бачиш
Погляд не зміниться скоро - у тебе як кредо
життя...
слова не врятують,собі не порадиш,
я зорі бачу і через фіранки,як ранки
маленькі на тілі ночі
вона мені очі лоскоче
не так як ти, не під футболку
і толку
більше від темноти лиш по парах,
коли так ,знаєш,коли,як у хмарах,
коли засинаєш із ранком ,
останком місяця змиваєш гріх з себе
і з небес
наш безсоромний інтерес
він так вмирає,як воскрес
він так і прийде,як і счез....
Із рамок виходять,як нема що втрачати
кричати нема що,стирати останнє.
Коли впадеш -то не годен вже стати
таким як був,вернути все раннє
ти не помітиш сьогоднішнє н... і не треба.
Нехай вже буде це твоїм кредо.
я своїм дітям розкажу казку..
про двох майже дорослих принца й принцесу.
ти бачив?
© Copyright: Леся Федив, 2012
Свидетельство о публикации №112092508216
Свидетельство о публикации №112092508216
Рецензии