Дiдовi спогади 2

(Вірш другий)
Колективізація, СОЗ.

Пролетіли дні та  роки,
Вгамувалися ми доки.
Потім стало все до ладу, 
Бо, не лаяли ми владу.

Щоб здолати різні  біди,
Були створені "Комбіди*"
Звісна річ, «Комбіди» ті,
Допомога   бідноті.

Вони в селах керували.
Хоч уявлення не мали,
Як розруху подолати,
Як заможнішими стати.

А хто в труднощах, та поті
Віддавав себе роботі,
Записали в куркулі
Мов вони,  вороже злі.

А ледачі, навпаки,
Як відвічні кріпаки
Вони горя, мов, зазнали,
Бо земель своїх не мали.

Прославляють їх, цінують,
В партактив рекомендують.
Язикаті, ті до речі,
Згодом сіли нам «на плечі».

За душею, хто щось має,
Тяжка його доля,
Все з подвір’я вигрібає
Комсомолка Поля.

Гіркий відчай та горе,
Урізали їм вік.
Як згрібали в коморі
Хліб,  для діток на рік.

Дід притомлений затих,
Опустивши долу очі.
Скільки різних бід та лих,
Він згадав тієї ночі
*    *    *
Тож  , позбувшись царизму
Ми «вільними» стали.
І шляхом соціалізму,
Далі  крокували.

Збились. Не туди пішли,
-В занепаді нація.
Та на щастя - шлях  знайшли:
-Колективізація.

Що творилось на селі,
Пам’ятають і малі.
І від спогадів отих,
На хвилину дід затих.

Не питаючи згоди,
Заганяли  у  «СОЗ».**
Від такої   нагоди ,
Аж по спині  мороз.

Хто умів працювати,
Все на світі прокляв.
Треба в «СОЗ» віддавати
Те, що вік заробляв.

Тож, яка в тім потреба?
Шию пхати в ярмо.
Жити краще? - Не треба,
Мов… і так  живемо.

Дратувала та дія,
І не та була ціль.
Бо ще Марксова мрія –
Всих загнати в «артіль».

До зорі хто,  у полі
Ті,  хто хліб цінували,
Заслужили  неволі
У Сибірі пропали.

Позбулись ми віддачі,
Рук селянських, робочих.
А що взяти ледачим?
До землі не охочих?

Тим, хто дійсно «від плуга»,
Від матусі – землі.
В нагороду – заслуга
В Соловецькій імлі.

З часом десь, схаменулись
Відмінили наказ.
До селянства звернулись,
Та звичайно, не враз.
* * *
Нам багато в чому,
Може й не везло.
Та Держава кріпнула
Ворогам на зло.

Ворогів не мало,
Серед  нас  було,
І від  них страждало
Місто та  село.

Треба  ворога знати,
Як говорять – в лице.
Мушу я нагадати,
Вам хлоп’ята  про це.

Перший ворог – в душах холод,
Ну а другий – страшний голод.
Третій ворог в ті роки,
То, самі більшовики.
* * *
* - «Комбід» – комітет бідноти.
**СОЗ – Спільний обробіток землі
(далі буде)