У людини є поняття " моя хата з краю"
тож вона відповідає "нічого не знаю"
їй байдужа мить суспільства, суть людського спору
так звикає в цім людина до голодомору
для її душі відсутні необхідні страви
тай давно вже задовбали всі сучасні справи
в матеріальному достатку схудла ця людина
ось сидить одна в куточку на горі з грошима
дуже-дуже їсти хоче, тож душа благає
не потрібні їй не гроші, не все те, що має
скасувала і навчання, віра їй набридла
все життя проходить в тілі, а воно як бидло
жере все підряд, хватає, тож не розбирає
тай своїм таким нахабством, просто заважає
вибирати, що потрібно твоєму творінню
ти ж розумна є людина - друг свому прозрінню:
пригости серденьком душу, напої любовю
хай весна пройде крізь тебе, по її роздоллю
і квітковими садами зацвіте дорога -
почуття твої, що в тебе у душі від Бога...
коли в душi голодомор...
© Copyright: Игорь Пуха 2, 2012
Свидетельство о публикации №112092410750
Свидетельство о публикации №112092410750
Рецензии