Мене, як ворога, прощаєш,
бо навіть Бог зумів простить
простого грішника... Безжально
постій, остинь.
Гадаєш, прав на осуд досить,
немов Мадонна ти - свята?
Мені ж бо нудно так і тоскно -
безкрилий птах.
Набридли сліз потоки кволі -
брехливо плакать не спіши.
Так не добудешся до волі
чужих вершин.
Правдиві ж сльози кануть в землю
та проростуть для нових жнив.
Я знаю, знаю достеменно,
що заслужив.
ТАТЬЯНА СП
Мене, як ворога
© Copyright: Кляксой, 2012
Свидетельство о публикации №112092208351
Свидетельство о публикации №112092208351
Рецензии