Я дарую
Павутинки тепла вже розгойдує вітер
і летять вдалину, мов ключі журавлині,
помережані часом, розгойдані хвилі.
Намагаємось нові світи підкорити...
Зачаровують вкотре омріянні ритми,
заколисують, гонять подалі печалі -
до світання з тобою танцюєм у парі.
Розвидняється. Небо сміється блакитно.
Річка тихо дзвенить від пташиного крику.
Над садами підстрибує радісне сонце,
відкриваючи в душу щасливі віконця.
Павутиння несе в осінь, теплу, привітну,
нашу першу любов, що безсмертником квітне.
ТАТЬЯНА СП
Свидетельство о публикации №112092206061