Знайомим коридором – потрібний кабінет,
Пластинку крутить пам‘ять про «стилос і стилет».
Щось схоже на кохання тримається в душі –
А розум переповнений нікуди не спішить.
Балетки коридором тупочуть голосні,
Вже чуються за п‘ятницею сонні вихідні.
Дощить. Холодним ранком посапують думки –
Ця гостра обмаль часу дається вже взнаки.
Школьное
© Copyright: Елизавета Нестерова, 2012
Свидетельство о публикации №112092203194
Свидетельство о публикации №112092203194
Рецензии