таке

Задрати голову вверх і пильно вдивлятись в безкрайне небо..
Або ж прям на листя лягти і нюхати землю й траву вересневу...
Бігти....Так щоб повітря вдиралось у горло, а потім у вени...
Кричати..до хрипу у серці.Рвонути в Париж, або ж в Вену.

Пити гарячий, пряний глінтвейн чи латте солодке з корицею.
Скупати увесь шоколад і ще яблука стиглі в сусідніх крамницях.
Ставати домашньою кицькою замість роз’ятреної тигриці.
Дивитись кіно про любов і сміятись до сліз із гірчицею.

Чуєш? Тут конче потрібен хтось із таким же світоглядом.
Знаєш, один ти так вмієш мене чарувати лиш поглядом..
Будеш зі мною слухати джаз й не лишати мене без догляду?
Цього вересня я прикіпіла до тебе, чуєш?? Будь поряд, бо

Пливти з тобою рікой однією, морем одним, океаном..
Це просто так – за бажанням одним лиш, не за якимось планом.
Лягай зо мною. Цей запах листя... Хай вводить обох нас в оману.
Давай свою руку. І звідси подалі. Бо не вірю в життєві стоп-крани.