Пес барсик

Пам'ятаю у дитинстві
Скоїв я невелике вбивство 
Замочив я Барсика у селі 
Коли ще були малі 
Було десь чотирнадцять років 
А поцілив йому по правому боку 
То була холодна зброя 
Не хотів вбивати я 
Сталась випадковість 
А буде гризти совість 
Що дідуся подарунком 
З'ясував стосунки 
Гарний складний ножик в руках 
Для старого собаки став останній знак 
Кудись я поспішав 
Ніхто ж не знав 
Що день невдасця 
До біса все хай вам трясця 
I тут з рук вилітає 
Ніж як спис в бідолаху попадає 
З боку кров витікає 
Потім він помирає 
Мене не спалили що зробив то я 
Шепочучи собі то моя рука 
Плакав за ним
Могилу йому рив 
Поклав його у ямку
I сказав спочивай біля мамки 
Його кров залишиться у мене на руках 
Буде приходити у спогадах та у снах


Рецензии