Проживши вік, не думати про смерть.
Вона прийде нечутно і незримо,
Як до поета вистраждана рима,
Усе собою виповнивши вщерть.
Пощо хапать у відчаї життя,
Пощо себе нав’язувати світу,
І кожен раз від помислу тремтіти,
Що вже назад не буде вороття.
Забути все: і прикрощі, й жалі –
І перейти у спогад непомітно,
Коли весна за вікнами розквітне,
Благословивши душу у політ.
Проживши вiк, не думати про смерть...
© Copyright: Олег Завадский, 2012
Свидетельство о публикации №112092104487
Свидетельство о публикации №112092104487
Рецензии
Щиро дякую, пані Рито. Радий, що сподобалось. Усіляких Вам гараздів!
Олег Завадский 19.01.2013 13:50 Заявить о нарушении
Олег Завадский 19.01.2013 13:50 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
