Мiстика язицька
Від Сонця хочу! Це, звичайно, жарт...
А чом би й ні? І в мене є причина
Фантазувати на подібний кшталт.
Все в мене є. Аж тільки но побачу
Проміння Сонця, ранком, на зорі -
Щаслива я, сміюся чи то плачу -
За все я хочу дякувать Землі!
Так, я - земна.Не Мавка, не розпуста,
Я - жінка, Боже! Ці думки - мине,
Чогось сумую. Зимно мені, пусто
А гляне Сонце - все в мені цвіте...
А як безсоння - то, моє кохання,
Я - несучасна, певно, десь в віках
Блукаю, фантазуючи до рання...
Пробач мені безладдя у думках.
Я знаю таємницю, що відкрилась
Лише мені в моїх чудових снах:
Завмерло Сонце - рухом припинилось,
Щоб забринити у земних синах...
Свидетельство о публикации №112092003196
Генетичний потяг до своєї істиної природи закладений в нас, Людей. В часи древньо-дольні наші Пращури віталися з Сонцем і усіма Тілами Небесними та Тілами Земними, бо несли в собі Образ Духу Небесного і Образ Крові Земної. Вони знали істину природу речей, бо Відали її.
Сучасні Релігії були принесені нам зовсім недавно, всього кілька тисячоліть тому. А сотні тисячоліть до цього існувала Віда-Знання, якою користувалися різні НаРоди та Цивілізації...
Тому це не "містика язицька" віднайшла резонативний відгук у Вашій Світлій Душі, це сама Сутність Світу Відпочатку Сутнього себе проЯвила!
Будьте Щасливою та оСяяною Сонцем!
З теплом,
Миколай.
Воин Светлый 05.11.2012 13:17 Заявить о нарушении
Олеся Райська 06.11.2012 01:25 Заявить о нарушении