Дурні, як сало без хліба буваємо,
коли рідну Країну зневажаємо,
її мови та культури цураємося.
Не гнушайтеся рідної оселі, рідного Краю,
за "бугром" зеленіше серцю не буває.
З кожним роком все менше залишається бійців,
за багатьма ще й досі рідні плачуть, вдовиці.
65-ту річницю визволення відмітила Країна,
сльози на очі наверталися,
скільки пошани ми цім людям заборгували.
Країна вистояти навіть в кризі взмозі.
Пишаймося ми її кожному досягненню та перемозі.
А головне - не має війни,
ми мирна, а не ворожа Країна
й це відомо цілому Світу.
Пройдуть вибори, віримо,
що з новою весною розквітне рідна Країна,
уквітчана, як спляча красуня,
буде в нашій Країні ще краще,
відведемо від неї всі лиха та нещастя.
Дурнi, як сало без хлiба...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2012
Свидетельство о публикации №112092003127
Свидетельство о публикации №112092003127
Рецензии