ПомIнялися ролями
хоча б на день ролями помінятись.
Бо захотів він вдома відпочити,
набратись сил, за дітьми приглядіти.
Вставати важко було йому дуже,
(скривився, але... слово, милий друже)
Побіг на кухню готувать сніданки,
розливши двічі каву з філіжанки.
Я з розумінням тільки позіхала,
на це уваги ніби не звертала.
Поснідавши із ним на скору руку,
мерщій в машину та вперед, "на муку".
Заходжу в офіс, там уже стрічають:
"Що Вам принести, кави або чаю?
З лимоном, без, а може капучіно?
Ви така гарна, як ота... Мальвіна.
На десять зустріч, а по ній- нарада,
Скажу відверто, я вам дуже рада...
Зроблю усе, що буде в моїх силах
Щоб я не дай Господь Вас не згнівила".
Такі слова приємні кожній жінці,
чи молода вона, чи вже давно у віці...
Звичайно тут вона не дуже й щира
та це всього лиш офіс, не квартира.
А чоловік тим часом ледве вмився,
збудив дітей та трохи забарився.
Збираючи по хаті їм одежу,
на кухні мало не счинив пожежу.
Усюди дим, та раптом все скінчилось,
побіг в садок мерщій, та... не судилось.
Бо він уранці, бігавши по колу,
забув, що діти ходять вже у школу.
Коли, нарешті, опинився вдома,
хотів лягти, та якось випадково
заглянув в шкафчик, там окрім цибулі,
лежало масло та... дві жирні дулі.
"Мерщій на ринок, треба щось купити
щоб не були голодні наші діти"...-
Сказав собі та... скоро до машини.
"Ключі в кармані? Ні, лише хустини...
Ну, отакої, що тепер робити?
В руках тягти? Ну як так можна жити?"
Та що поробиш, як його дружина-
сьогодні-ВІН, а то - ЙОГО машина.
Набравши їжі у обидві руки,
побіг додому. Та які ж це муки!
Ще й у маршрутці місце не давали,
в обидва боки, як мішок, штовхали.
Ні, так не можна, бідная дружина,
як може витримать таке знущання спина?
Невже цим людям нічого робити,
аби лише у хаті не сидіти?
Нарешті вдома..., хочеться поспати,
та треба ще вечерю готувати.
Брудна білизна та кругом пилюка,
яка ж важка жіноча ця наука.
Безсилий впав на ліжко, так стомився.
І не біда, що навіть не роздівся.
Він протримався..., є чому радіти,
а ще йому вже легше зрозуміти
Чого дружина ввечері сердита,
і зовсім не така, як Афродита.
Тепер він знає, що йому робити,
щоб милостиню внОчі не просити.
Фото взято из Интернета
Свидетельство о публикации №112092000250