На машину сину,
А дочці на хату!
Внуку на комп'ютер,
Заробляла мати.
Доки слала гроші,
Поки мала сили,
Всі були хороші,
Всі її любили!
А як прихватила
Маму їхню слабкість
І як повернулась -
Стала їм не в радість!
Лиш ввійшла до хати
З дальньої дороги,
Син зачав кричати:
" Зажди на порозі!
Бачиш, крізь паласи,
КоврІ і чистОти,
В тебе ж, мати, грязніЇ
Брудні чобОти!"
Так у дверях довго,
Слабенька, стояла,
Аж потІм дотяла,
Тож чобОти зняла!
Увійшла в кімнату -
Скоріш до дивану!
" Болять ноженята -
Каже до Івана.
Очі вже не бачать,
Мліють, терпнуть руки...
Тож рішила - старчить,
Досить, терпіть муки."
" Нам слабі не треба!" -
Син їй відмовляє.
" Тут робити треба! -
Донечка зітхає.
Як не маєш сили -
Була б не верталась!
Краще б на чужині ,
Матінко зосталась..."
ОтО заробила!
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112091909302
Свидетельство о публикации №112091909302
Рецензии