Осiннiй лiс

Похилитався  глечик і розливсь.
Вітрила напнуто, і корабель відчалив.
Жбурляє осінь на притихлий ліс
Всі барви у безмовному відчАї.

Сумній землі припасти до грудей.
Заплющить очі і розкинуть руки.
І слухати, як слабо, де-не-де,
Вмирає серце і тихіше стука.

Прозорий холод стукіт одбере.
Не вітром, а нудьгою смерті гнаний,
Безвільно поміж схилених дерев
Кружляє лист, як міжпланетний планер.


Ілюстрація із Інтернету


Рецензии
"...лист, як мiжпланетний планер..." как нестандартно вы его увидели!)

Марьяша Бурлай   19.09.2012 20:01     Заявить о нарушении
Спасибо, Марьяша. Сегодня побаловала себя прогулкой в лесу. По-моему, работать во время бабьего лета -- просто преступление, надо наслаждаться природой, а у нас все наоборот: летом жара невыносимая, а осенью -- работа круглосуточно. С уважением --

Надежда Еременко   19.09.2012 20:58   Заявить о нарушении