Кавунисько

В діда на баштані
Кавун сидів:
Зрів-товстів,
Зеленів-червонів,
І виріс ВЕЛИ-И-И-КИЙ!
Такий соковитий
Рипнув-скрипнув під ножем,
бризнув радісним дощем!

Ми ж його їли,
Сьорбали-хрумтіли,
Та місця замало
В животиках стало!

Дідові подякували,
І зимою згадували
Той кавун солодкий,
Той баштан з городом,
Те веселе літо,
І нашого діда.

Серпень-вересень 2012


Рецензии